MENU

КОХАН Наталія Миколаївна

 

   Народилася 30 січня 1974 року. Після закінчення загальноосвітньої школи навчалася в Камнець-Поділському педінституті. Працює вчителем у Віньковецькому НВК.
    Друкувалась в обласній та районній пресі, журналі “Українець”, в антології “Осик осінній сон”, в альманахах “Творче Поділля. Ювілей”, “Нестримна мелодія слова”, “Посвіт Огневежі”. Автор збірника поезій “Я небесам подякую за день”.

 

 

ЯК ЖИТИ ДАЛІ…

Як жити далі, Господи, скажи?
Чи стане легше, чи вже так і буде?
Обняв за плечі вітер крижаний,
Холодний темний морок душу студить.

Прости, молюсь до Тебе лиш тоді,
Коли ніхто вже більше не поможе  –
Найвища Ти інстанція в біді,
А в щасті забуваю Тебе, Боже.

Скинь з мене ці обійми крижані –
Так боляче, що й плакати не можу.
Прости мене і поможи мені,
Прости і поможи мені, мій Боже!

 

НАБОЛІЛЕ

Закатовано і сплюндровано,
Якнайдалі правду заховано,
Що лишилося – перекручено,
І засолено, і замучено.
Де потрібно – щедро заплачено,
На найвищих рівнях відзначено,
Когось пальчиком лиш посварено,
А когось давно закайданено.
Тих, хто дужчий, уже посаджено,
Хто не дався, тому нагажено,
Вже й історію переписано,
Гнів у зародку заколисано,
Причепурено, підмальовано,
То й не видно, як там напльовано.
Миром-ладаном все освячено,
Наперед гріхи всі пробачено,
Затуманено, задурманено,
Перед світом білим споганено.

 

МАЙДАН

Їх лякають – вони не відступають,
Їх катують – вони барикади будують.
Їх винищують – вони сильнішими стають,
Їх стріляють – вони гімн співають,
Їх вбивають – вони молитви читають.
Їх ховають – над ними ангели літають.

* * *
Старий священик з голосом охриплим –
Серед вогню тремтить його молитва,
Тремтить про те, що кожен з нас – це храм душі,
І храми ці руйнують не чужі.
Старий священик з голосом охриплим –
Посеред вибухів гримить його молитва,
Гримить про те, що це великий гріх,
Коли свої винищують своїх.

 

МОЛИТВА

Господи! Дозволь у цю страшну трагічну ніч
зійти на землю душам всіх убієнних за Україну:
яничарами закатованих
і сибірами замордованих,
у кривавих боях посічених,
тавром ворога чорним мічених,
в тридцять третьому голодом морених,
невідспіваних, непохованих,
і чорнобилями потруєних,
під кийками полеглих, під кулями;
із гулагів, криївок і братських могил,
із високих козацьких курганів
їхній стогін віллється до наших молитв –
і з вогню Україна повстане.

comments powered by HyperComments

uCoz