САВЧУК Микола Миколайович
Народився 15 липня 1948 року в Нових Драчинцях Кіцманського району (Буковина). Проживає в містечку Віньківці.
Автор поетичних збірок “Світло свічок далеких”, “Огневежа”, “Кристацізація душі”, “Скарбниця подільського буковинця”, “Шафрановий пам’ятник”, співавтор трьох десятків альманахів, антологій, поетичних колективних збірників.
Член районної літспілки “Огневежа”.
ПОВНОЛУННІСТЬ
Мені так любо вірш новим слівцем квітчать,
Як вити вовкові край лісу в повнолунність.
В очах помітна позасвітня благодать, –
Немов забрів зненацька в рай а чи у юність!
В той час все так чи тільки емоційно так,
Хоча й тоді мої зіниці не у риску.
Але якби я був направду вовк чи вовкулак,
То би різнився все ж ікластим, хижим писком.
Тоді чому як з неба повен місяць звис
Й за всі світила світу ближчий і світліший,
У мене так багато сіроманних рис,
Що хоч завий або пиши негайно вірші?!
Ловлю слова, що линуть з свіжоранніх хвиль.
Рядки-недоїдки відкину як негодне.
Вовк теж не любить доїдати гниль –
Йому дай свіжину впольовану сьогодні!
Тоді в очах у нас світліє благодать,
Немов впустили в рай нас чи у юність.
Тому так любо вірш слівцем новим квітчать,
Як вити вовкові край лісу в повнолунність!
ЗАСНУ Я КОЛИСЬ У ПОДІЛЬСЬКИХ СТЕПАХ
Засну я колись у подільських степах.
У небі хрестом розпластається птах,
Як пам’ятник волі. Під ним би лежав.
Я інших надгробків в житті не бажав.
Хай квіти розквітнуть і зорі зійдуть –
Усе, що по мені залишиться тут.
Ще сонця іскринки в краплинах роси.
У Бога нічого я більш не просив.
Хай в небі хрестом розпластається птах,
Коли я засну у подільських степах.
ВИБРАНЕ ДЛЯ ОБРАНИХ
Писати вірші “правильні”
Неправильно у корені
В дубовім – навіть в явірнім –
В які б не ріс він сторони!
На те й ми Богом створені –
Словам дивитись в корені,
В дубові та у явірні.
Тому й пишім “неправильні”!
Бо ми – не з плагіатами,
Що мітять в неокласики,
Що в плині мовнім гатями,
Що вміють слово квасити.
Із перехресть-розбіжностей
Дороги непроторені
У вільні мовні свіжості
На всі чотири сторони!
Тому ковтнім озлоблення
На “Вибране для обраних”,
Із книг чужих не видране.
Бо обраному – вибране.
Писати надто “правильно”
Неправильно у корені
В дубовім – навіть в явірнім –
В які б не ріс він сторони!
В духовний світ оздоблене,
Пишу я лише вибране,
Одобрене для обраних –
Хоч вовком вий, хоч – видрою.
ТРАНСГЕННА БАЛАДА
Світ ґвалтом пішов в природу.
Без милостей – як Мічурін!
Врожайні сади й городи
В трансгенній стоять зажурі.
Не яблука – гарбузяки!
Зірвать би – рука трясеться,
Бо знаєш без зодіака,
Що буде мішенню серце!
На ринках плоди, як вирок.
Прогресу плоди й загроза:
Оце вам – для раку нирок
Та ранніх атак склерозу!
Свідомість відчула тонко
Гріхів сатанинський стержень:
Ця ера склерозо-
онко-
Снід-
тубо-
гріхо-
залежна!!
Печальну, але ймовірну,
Римую сьогодні тезу:
Прогрес – це прорив у прірву!
Прогрес – це двійник регресу!
Регресу усього людства…
Не віриш?
Тоді забудь це!
БАЛАДА ПРО БЕРЕЗУ
Бере за серце знов береза
В день сокотеч-березовиць.
Немов вампіра гостре лезо,
Ніж в біле тіло раптом впивсь.
Тремтить, як донорка, береза,
Розплівши зоряну косу.
Тому береза ця бере за
Серце і наводить сум.
Тремтіла ледь і стала біла
І світ їй колами пішов.
А хто спитав: вона хотіла
Віддать свою невинну кров?!
А он берізок гай біліє,
Що стали у тривожний ряд…
У них, бліденьких, анемія
Опісля частих крововтрат.
І ще оглянуся допіру –
Для суму знов одна з причин:
Несуть мордаті три вампіри
Шість банок крові до машин.
Бере за серце знов береза
В день сокотеч-березовиць…
НА СТРІТЕНЯ
Ціну тепла вицінькують синиці,
Яке іще повернеться у сад.
Йдуть хлопці в бій. Які стрункі сини ці,
Що, жаль, не всі повернуться назад!
На Стрітення зима зустрілась з літом –
І сад заквітне, як дівочий сміх.
Кохані вийдуть в сад бійців зустріти,
Але зустріти мають не усіх.
Ціну життів вицінькують синиці
Тих, молодих, як гомінливий сад.
Йдуть хлопці в бій. Які стрункі сини ці,
Що, жаль, не всі повернуться назад!
Синиць питають молоді дружини,
В майбутнє віщо зорями зорять:
У чорній чи в білесенькій хустині
Прийде весна у їхній тихий сад?
comments powered by HyperComments